Сергій Жадан та Черкаси: як то було

МОЖЕШ спокійно мене
пригощати снігом:
щоразу, коли я плечем до плеча
йшов із шовковицею крізь літо,
волав її наймолодший
листок.

***
ОСЛІПНИ вже нині:
і вічність стоїть повноока - 
там
тоне те, що допомагало картинам
долати шлях, яким ішли,
там
гасне те, що й тебе вийняло з мови
єдиним рухом,
який ти здійснив, мов
танець двох слів із дзвінкої
осені й шовку й нічого.

***
ПИСАНЕ видряпується,
вимовлене, морською зеленню
палає в бухтах

у
розріджених іменах скачуть дельфіни,

і увічненому Ніде, тут,
у пам'яті за –
голосних дзвонів, у – тільки де?,

хто
в цьому
чотирикутнику тіні
дише, хто
під ним
мерехтить, мерехтить, мерехтить?

Пауль Целян у перекладі Сергія Жадана

Епіграфом до матеріалу служить поезія, перекладена Сергієм Вікторовичем не дарма. Згодна, не по стандарту: має бути лише кілька строф. Однак Ви зрозуміли б мене, коли взяли б до рук цю диво-книгу і почали гортати сторінку за сторінкою у пошуках влучного слова. Маю впевненість, що перегорнули б цілісінький блок, зошит за зошитом, як наркоман. Краще, мабуть, і не знайти порівняння, хоча звучить дивно. Отож, довго не мудруючи взяла перші три вірші з великою надією, що вони виконають свою місію. А саме: Ви відчуєте, наскільки ця збірка дивовижна та унікальна. Назва уже говорить багато, а ці вірші привідкриють завісу, проклавши шлях читача до Целяна, та головне — до Жадана, який вдихнув у напівживі поетичні ноти Пауля нове життя. Це далеко не кожному під силу, але Сергію не просто вдалося — він зробив це надзвичайно якісно.

7 квітня Сергій Жадан у рамках проекту «Війна та культура: діалог ворогів?» презентував у Черкасах свою нову книгу віршів та перекладів «Життя Марії». Загалом, низка заходів, таких як зустріч зі студентами, прес-конференція та презентація-дискусія, мали відбутися у кожному із 33 міст, куди Сергій зі своїм видавцем, президентом «MERIDIAN CZERNOWITZ» Святославом Померанцевим, відправилися лише вдвох на чарівній ретро-автівці, день за днем долаючи сотні кілометрів. Ця подорож Україною — дещо, що дає усвідомлення нашої з вами єдності. І це, справді, так. Оскільки на питання про мету туру Сергій відповідає, що основним рушієм є усвідомлення необхідності єднання народу до купи, мовляв, лише тоді ми зможемо захистити себе та зробити щось гідне.

У Черкасах Сергій був лише 3 рази, хоча має тут племінницю, питання про яку йому надіслав кум Кокотюха через працівників КМ – такий собі сюрприз. Однак, скажімо точно – не востаннє. Тепер він стане нашим постійним гостем. Приємно зустрічати у себе автора дев'яти збірок, десяти оповідань, двох найкращих українських романів за версією ВВС, чоловіка з Forbes та й просто прекрасну, чуйну людину. Ми не впустимо свого :)

«ЖиттяМарії» – нова книжка віршів та перекладів Сергія Жадана. Вона містить 80 текстів: 60 віршів самого автора і 20 перекладів нобелівського лауреата Чеслава Мілоша. Усе найсвіжіше: вірші написані та перекладені переважно протягом останнього року.За словами Жадана, ця книжка про протилежність любові та ненависті. «Вона особлива тим, що писалась як щоденник – за доволі короткий термін. Відрізняється особливо контрастним поєднанням внутрішнього та зовнішнього, світлого та темного».

Редактор збірки Олександр Бойченко підкреслює: «Найлегше заняття в часи війни – ненавидіти чужих. Найважче – досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. З ким завгодно, як завгодно і про що завгодно. Головне – не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. У поетичній збірці «Життя Марії» Сергій Жадан розмовляє – про найдорожчі листи і спалені мости, втрачені місця і зруйновані міста. Розмовляє римованими віршами й верлібрами, власними і перекладеними словами. Розмовляє зі своїми й чужими, зі святими й не дуже, з убитими військовими і живими біженцями, з Рільке, Мілошем і, звісно, з нами. Щоб врятувати – якщо не нас, то хоча би наших дітей».

   #Відгуки_Сергій_Жадан_в_Черкасах

"Це було неймовірно! слова проникають глибоко під шкіру. про найважливіше, про неминуче, про приречене і всеохоплююче, про безсилість перед Почуттям, про скоренність і супротив, про солодке і гірке, про пекуче і ніжне. мікс емоцій, мікс думок, мікс відчуттів... /Доведеться змиритися з тим,

що все мине.
Доведеться не говорити 
про важливе та головне,
доведеться боятись свободи,
триматися меж.
Щастя не оминеш.
Щастя не оминеш./", - Яна Фіжделюк

"Той самий день настав! Він виконав свою обіцянку, яку дав 2 роки тому у Львові – Сергій Жадан приїхав до Черкас із презентацією книги "Життя Марії". Це, мабуть, одна з небагатьох зустрічей, де можна дізнатися не лише про мистецтво, музику, літературу, а й про ситуацію на сході України, про різницю між Луганськом та Донецьком, про гумор у житті, "якого немає у цій книжці". 
"Давай, скажи їй щось, зупини.
Немає жодної ночі. Немає війни.
Серед цієї темряви та висоти
є лише її вперте бажання піти.
Хто її ще, скажи, заспокоїть
і зупинить, якщо не ти?"
Дякую "Книжковому маестро" за організацію і терплячість! Ви – найкращі :))) ",  -Марія Голуб

Мій перший відгук :

"Зараз лопну від щастя!!! Знаю, що через слова цього не передати... Ну, якщо Ви тільки не Сергій Жадан. Бо ж мова знову йтиме про нього. Коли почула, що зі своєї "чарівної валізки" Святослав Померанцев дістає Пауля Целяна у перекладі Жадана, серце на хвилину зупинилося.))) Чесно Вам кажу. "ЦЕЛЯНА?" – пробомбило у моїх скронях. Відразу ж побігла за гаманцем. Однак люб'язний Святослав Валентинович подарував мені цю чудо-книгу, за що ДУЖЕ-ДУЖЕ вдячна йому! Далі усе як годиться. Вечір був неймовірним. Прекрасна, у прямому сенсі мелодійна, поезія, питання-відповіді, шалене продовження... Думала, що вже все приємне, що могло трапитися – сталося і чекати лишилося хіба що наступного приїзду цих шалено-творчих людей. ОДНАК, коли зранку я відкрила видання, то ледь не заплакала від щастя... улюблений Целян у перекладі Жадана – відтепер моя настільна книга, яку не випущу з рук ніколи і спатиму на ній, якщо треба буде: ніякого часу не пошкодую! ДЯКУЮ ВАМ, Сергію та Святославе! Ви даруєте щастя "

Смайлик «smile»

Слова, якими можна все пояснити, завжди прості –

ти просто ще один голос в її житті:
можливо, найбільш різкий, можливо, найбільш виразний.
Можливо, вона ставиться до нього, як до свого.
Можливо, вона взагалі не вирізняє його.
Тим більше не зрозуміло, що вас тримає разом.
Не зрозуміло, що вас тримає, окрім страху
втратити один одного, що може тримати разом таку
рвану тканину прозрінь, перевтілень і марень,
що тримає в повітрі невагомий цей апарат,
чиє крило торкається кожної з ваших утрат,
чий політ невагомий, чиє дрейфування марне.
Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя,
стосуються невагомості, стосуються опертя,
стосуються всього того, до чого немає стосунку.
Стосуються віри, насамперед саме її –
її стосуються всі вагання твої,
всі твої сумніви, всі варіанти рятунку.
Життя заслуговує захвату все одно.
Хоча Господь забув про неї давно –
йому вистачає турбот і не вистачає удачі.
Не варто боятися смерті й пустоти.
Бог бачить ті самі речі, що бачиш і ти.
Просто він запам’ятовує те, що бачить.
Можна спробувати щось йому довести,
можна сказати, що у всьому винен насправді ти,
невідомо чому, незрозуміло нащо.
Бог ховається у великому. Бог – це пітьма.
Я бачив його. Я говорив йому, що його нема.
Він навіть погодився, хоча мені від цього не краще.
Тож співай, Маріє, співай, не став незручних питань.
Смерть не міняє звичок і вподобань.
Смерть міняє квитки і дорожні карти.
Щось мені не страшно на цьому страшному суді.
Після життя в розбитій країні на хлібі й воді
хто мене може судити й чим мене можна злякати?
Співайте, гарпунники, серед моря йдучи на дно,
співайте, вигнанці, про те, що вам все одно,
про те, що вигнання вас не позбавило віри.
Віра – це те, що тримає тебе в сідлі
навіть тоді, коли твої шанси такі малі,
що від тебе нічого не хочуть навіть твої командири.
Буде квітнути верес і чорна трава.
З тобою завжди будуть твої права,
подяки в кінці й присвяти на першій сторінці.
З тобою завжди будуть її голоси.
Носи їх, гарпуннику, при собі, носи,
наче зброю в кишені, наче птахів у клітці.


Сергій Жадан